Розпорядження голови Києво-Святошинської РДА від 30.10.2015 № 612 «Про утворення Центру допомоги учасникам антитерористичної операції, членам їхсімей та членам сімей загиблих військовослужбовців, які брали участь упроведенні антитерористичної операції»



 Інформація для учасників антитерористичної операції 

Управлінням соціального захисту населення Києво-Святошинської районної державної адміністрації відповідно до наказу начальника управління від 12.02.2020 № 11 включено до переліку субʼєктів надання послуг із психологічної реабілітації постраждалих учасників Революції Гідності, учасників антитерористичної операції та осіб, які здійснювали заходи із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях наступні санаторії:

1.     ТОВ «Золота Нива», який знаходиться за адресою: Одеська область, Білгород-Дністровський район, смт. Сергіївка, вул. Чорноморська, 16.

2.     ДП «Південь-Курорт-Сервіс» на базі санаторію «Орізонт», який знаходиться за адресою: Одеська область, Білгород-Дністровський район, смт. Сергіївка, вул. Гагаріна, 1-а.

Запрошуємо постраждалих учасників Революції Гідності, учасників антитерористичної операції та осіб, які здійснювали заходи із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях звертатися до управління за адресою:

м. Київ, вул. Янтарна, 12-А, каб. 25, тел. (044) 450-05-03.



ДОРОЖНЯ КАРТА  УЧАСНИКАМ АНТИТЕРОРИСТИЧНОЇ ОПЕРАЦІЇ ТА ЇХ  СІМ’ЯМ ДЛЯ ВИРІШЕННЯ ПИТАНЬ СОЦІАЛЬНОГО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ, ЗАХИСТУ, НАДАННЯ СОЦІАЛЬНИХ ГАРАНТІЙ

 З питань надання у Києво-Святошинському районі соціальної та правової допомоги демобілізованим військовослужбовцям, які брали участь в АТО та їх сім'ям

звертатись за тел. "Гарячої лінії"  (044)-221-98-23

Районний штаб з питань координації надання допомоги військовослужбовцям, які беруть участь в антитерористичній операції їх сім'ям.

Телефони  районної  "гарячої лінії"  097-178-25-40;  066-283-60-69;

Правова допомога  044-454-47-17;

Телефони обласної  "гарячої лінії"  286-17-39;  067-240-40-15.



1. Як отримати посвідчення учасника бойових дій військовослужбовцям, які брали участь в АТО?

Нормативно-правовий акт →

постанова Кабінету Міністрів України від 20 серпня 2014 року № 413 «Про затвердження Порядку надання статусу учасника бойових дій особам, які захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України і брали безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення»;

Хто подає документи на

отримання посвідчення учасника бойових дій

 

 

 

 

 

 

Для надання статусу учасника бойових дій у місячний строк після завершення особами виконання завдань антитерористичної операції в районах її проведення необхідно подати на розгляд комісії Міністерства оборони України з питань визначення учасників бойових дій такі документи

військовослужбовці (резервісти,  військовозобов’язані) та працівники Збройних Сил України, Національної гвардії, СБУ, Служби зовнішньої розвідки, Держприкордонслужби, Деацівникам МВС, Управління державної охорони, Держспецзв’язку, ДСНС, ДПтС, військовиржспецтрансслужби, особам рядового і начальницького складу, військовослужбовцям, працівникам МВС, Управління державної охорони, Держспецзв’язку, ДСНС, ДПтС, військових формувань  командири (начальники) військових частин (органів, підрозділів) або інші керівники установ, закладів;

- довідку про безпосередню участь особи в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення і захисті незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України;

- витяги із наказів по стройовій частині про вибуття (прибуття) до військової частини після виконання завдань антитерористичної операції;

- витяги із наказів по стройовій частині першого заступника керівника Антитерористичного центру (командира сектору) про прибуття для виконання завдань антитерористичної операції та вибуття до місця постійної дислокації;

-  копії посвідчень про відрядження (в разі їх наявності);

- копії документів про отримання поранень;

- список військовослужбовців військової частини Збройних Сил України, які захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України і брали безпосередню участь у антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, перебуваючи безпосередньо в районах проведення антитерористичної операції;*

 - згода на збір та обробку персональних даних ,згідно вимоги статті 6 Закону України «Про захист персональних даних» та статті 7 Закону України «Про доступ до публічної інформації», разом з усіма документами;

  - копія першої сторінки паспорта громадянина України (надається з метою уникнення помилкового написання прізвища, ім'я та по-батькові).

писок складається в алфавітному порядку та надається в паперовому і електронному вигляді разом з відповідними документами на адресу: 03168, м. Київ, 168, Повітрофлотський пр-т, 6, Департамент кадрової політики Міністерства оборони України. Також список в електронному вигляді Microsoft Excel (версія 97-2003) надсилається на автоматизовану систему управління Збройних Сил України «Дніпро» (за наявністю) на адресу Deg_dkp@dod.ua. В графі Примітка вищезазначеного списку особам, які мають статус учасника бойових дій необхідно зазначити «Учасник бойових дій з інших підстав».

            Копії наданих документів повинні бути завірені підписом командира (начальника) військової частини (органу, підрозділу, установи, закладу) та скріплені гербовою печаткою.

            Учасники антитерористичної операції, звільнені з військової служби, документи подають через комісії обласних військових комісаріатів та міського військового комісаріату міста Києва.

            Всі документи, які подаються до комісії Міністерства оборони України з питань визначення учасників бойових дій передаються до архівних установ України для тривалого (до 50 років включно) зберігання. Для їх оформлення використовувати аркуші паперу формату А4 (210×297 міліметрів). Документи повинні мати поля: не менше 30-35 міліметрів — ліве; 10-15 міліметрів — праве; 20-25 міліметрів верхнє та нижнє.

            Комісія Міністерства оборони України з питань визначення учасників бойових дій вивчає документи і направляє їх на розгляд до міжвідомчої комісії з питань розгляду матеріалів про визнання учасників бойових дій, а у разі відсутності підстав, які підтверджуються документами, повертає їх до військових частин (органів, підрозділів), установ, закладів з метою подальшого доопрацювання.

2. Як стати на квартирний облік особам, які не мають власного житла?

Хто має право на отримання житла з державного і громадського фондів →

Відповідно до ст. 31 Житлового кодексу України таким право наділені громадяни, які потребують поліпшення житлових умов. Водночас скористатися цим правом вони можуть лише після досягнення 18 років - ті, що одружилися або влаштовувалися на роботу у передбачених законом випадках до досягнення вісімнадцятирічного віку, мають таке право з часу одруження або влаштування на роботу. Неповнолітні (віком від п'ятнадцяти до вісімнадцяти років) здійснюють право на одержання жилого приміщення за згодою батьків або піклувальників.

Кого і коли визнають особою, яка потребує поліпшення житлових умов →

Такими визнають осіб, які:

1) забезпечені жилою площею нижче рівня, що визначений виконавчими комітетами обласних, Київською та Севастопольською міською радою разом з радами профспілок.

2) проживають у приміщенні, що не відповідає встановленим санітарним і технічним вимогам;

3) хворіють на тяжкі форми деяких хронічних захворювань, у зв'язку з чим не можуть проживати в комунальній квартирі або в одній кімнаті з членами своєї сім'ї.

4) проживають за договором піднайму жилого приміщення в будинках державного або громадського житлового фонду чи за договором найму жилого приміщення в будинках житлово-будівельних кооперативів;

5) які проживають тривалий час за договором найму (оренди) в будинках (квартирах), що належать громадянам на праві приватної власності;

6) які проживають у гуртожитках;

7) які проживають в одній кімнаті по дві і більше сім'ї, незалежно від родинних відносин, або особи різної статі, старші за 9 років, крім подружжя (в тому числі якщо займане ними жиле приміщення складається більш як з однієї кімнати).

Тими, що потребують поліпшення житлових умов визнаються також громадяни, які проживають у комунальних чи невпорядкованих стосовно умов даного населеного пункту квартирах: особи, які належать до інвалідів війни; особи, на яких поширюється чинність Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" (стаття 10); Герої Радянського Союзу, Герої Соціалістичної Праці, особи, нагороджені орденами Слави, Трудової Слави, "За службу Батьківщині у Збройних Силах СРСР" усіх трьох ступенів; учасники бойових дій та учасники війни; працівники, які тривалий час сумлінно пропрацювали на одному підприємстві, в установі, організації.

Хто веде облік громадян, які потребують поліпшення житлових умов →

виконавчі комітети органів місцевого самоврядування по місцю реєстрації громадянина. Також облік можуть вести і по місцю праці, але у випадку якщо підприємство, установа, організація мають житловий фонд і ведуть житлове будівництво або приймають дольову участь в житловому будівництві. Водночас при бажанні такі особи можуть ставати на квартирний облік і по місцю проживання.

Де і як стати на облік →

Громадян беруть на облік, як тих, хто потребує поліпшення житлових умов:

1) по місцю проживання – виконавчий комітет органу місцевого самоврядування при участі громадської комісії з житлових питань, яка створюється при такому виконавчому комітетові;

2) по місцю роботи – за загальним рішенням адміністрації підприємства, установи, організації або органу кооперативної або іншої громадської організації і відповідного профспілкового комітету. При цьому беруться до уваги рекомендації трудового колективу. Рішення про встановлення на облік громадянина, як такого, що потребує покращення житлових умов затверджує виконавчий комітет місцевої ради.

Чи можуть отримати житло від держави особи, які не перебувають на обліку, як ті, що потребують покращення житлових умов →

Відповідно до ст. 42 Житлового кодексу жилі приміщення надаються тільки громадянам, які перебувають на обліку потребуючих поліпшення житлових умов. Водночас є певні виключення.  До таких відносять ситуації коли:

1) особа має право на позачергове забезпечення житлом відповідно до ст. 46 Житлового кодексу;

2) у квартирі, в якій проживають два або більше наймачів, звільнилось неізольоване житлове приміщення (воно надається наймачу сусіднього приміщення);

3) ізольоване житлове приміщення, звільняється у квартирі, в якій проживають два або більше наймачів, за проханням наймача, який проживає в цій квартирі і потребує покращення житлових умов, надається йому.

4) наймач, який займає житлову площу, яка є більшою встановлених норм, з погодженням членів сім’ї вимагає від виконавчого комітету або від підприємства (в залежності від належності житлового будинку) надати йому у встановленому порядку житлове приміщення меншого розміру замість того, яке він займає зараз.

5) наймачу і членам його родини з їх згоди і з згоди наймодавця надано в постійне користування інше житлове приміщення замість надання житлового приміщення на час проведення капітального ремонту житлового будинку;

6) житлове приміщення, яке займають наймач і члени його сім’ї, в результаті капітального ремонту не може бути збережено або суттєво збільшиться, і у наймача виникне надлишок житлової площі. В цьому випадку їм має бути надано інше житлове приміщення до початку капітального ремонту.

7) громадян виселяють з житлового будинку державного і громадського житлового фонду з наданням іншого житлового приміщення у зв’язку із тим, що будинок, в якому знаходиться житлове приміщення підлягає зносу; будинку (житловому приміщенню загрожує обвал  або він підлягає переобладнанню в нежитловий;

8) офіцерів, прапорщиків і мічманів, військовослужбовців надстрокової служби Збройних Сил СРСР і прирівняних до них осіб, звільнених з дійсної військової служби у відставку або в запас, а також осіб, які проживають разом з ними, виселяють з займаних ними жилих приміщень у військових містечках з наданням іншого благоустроєного жилого приміщення.

9) з наданням іншого житлового приміщення виселяють:

- робітників і службовців (разом з проживаючими з ними особами), що припинили трудові відносини з підприємствами, установами, організаціями найважливіших галузей народного господарства, які надали жиле приміщення, у зв'язку із звільненням за власним бажанням без поважних причин, або за порушення трудової дисципліни, або за вчинення злочину.

- громадян, які одержали жилі приміщення в будинках колгоспів, якщо вони виключені з членів колгоспу або вийшли з колгоспу за власним бажанням;

- громадян, позбавлених батьківських прав, якщо вони проживають спільно з дітьми, відносно яких позбавлені батьківських прав.

Які є норми житлової площі →

Існуюча норма житлової площі в Україні складає  13,65 кв. м. на одну особу (ст. 47 Житловий кодекс). Житлове приміщення може бути надано із перевищенням норми жилої площі, якщо воно становить одну кімнату (однокімнатну квартиру) або призначене для осіб різної статі.

 

3. Як призначається допомога одиноким матерям?

            Поняття "одинока мати" визначається чинним законодавством України по різному, і застосовується в залежності від того, на які правовідносини воно поширюється.         Перш за все, гарантований державою рівень матеріальної підтримки сімей з дітьми шляхом надання державної грошової допомоги з урахуванням складу сім’ї, її доходів та віку дітей встановлено Законом України "Про державну допомогу сім’ям з дітьми". Відповідно до цього Закону призначається такий вид державної допомоги сім’ям з дітьми як, зокрема, допомога на дітей одиноким матерям. Так, право на допомогу на дітей одиноким матерям мають одинокі матері (які не перебувають у шлюбі), одинокі усиновителі, якщо у свідоцтві про народження дитини (рішенні про усиновлення дитини) відсутній запис про батька (матір) або запис про батька (матір) проведено в установленому порядку державним органом реєстрації актів цивільного стану за вказівкою матері (батька, усиновителя) дитини. Крім того, право на таку допомогу мають вдови та вдівці з дітьми, мати (батько) дітей у разі смерті одного з батьків, шлюб між якими було розірвано до дня смерті, які не одержують на них пенсію в разі втрати годувальника або державну соціальну допомогу. У разі якщо одинока мати, одинокий усиновитель (вдова, вдівець), мати (батько) у разі смерті одного з батьків, шлюб між якими було розірвано до дня смерті уклали шлюб, то за ними зберігається право на отримання допомоги на дітей, які народилися чи були усиновлені до шлюбу, за умови якщо ці діти не були усиновлені чоловіком (дружиною).

Нормативно-правовий акт        Порядок призначення і виплати державної допомоги сім’ям з дітьми, який затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2001 р. № 1751.

Призначається →    - за наявності відповідної довідки державного органу реєстрації актів цивільного стану про підстави внесення до книги реєстрації народжень відомостей про батька (матір) дитини; - незалежно від одержання на дітей інших видів допомоги; 

- призначається одиноким матерям, одиноким усиновителям (вдовам, вдівцям), матерям (батькам) у разі смерті одного з батьків, шлюб між якими було розірвано до дня смерті, які мають дітей віком до 18 років (якщо діти навчаються за денною формою у вищих навчальних закладах I - IV рівня акредитації та професійно-технічних навчальних закладах, - до закінчення такими дітьми навчальних закладів, але не довше ніж до досягнення ними 23 років);   - надається у розмірі, що дорівнює різниці між 50 відсотками прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку та середньомісячним сукупним доходом сім’ї в розрахунку на одну особу за попередні шість місяців, але не менш як 30 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

Перелік документів, які необхідні для призначення допомоги на дітей одиноким матерям   та подаються до органу праці та соціального захисту населення за місцем проживання → заява про призначення допомоги, що складається за формою, затвердженою Мінпраці; довідка державного органу реєстрації актів цивільного стану про підстави внесення до книги реєстрації народжень відомостей про батька дитини; копія свідоцтва про народження дитини; довідка про проживання дитини з матір’ю, видана за місцем проживання сім’ї.

Додаткова інформація за тел.: 286-87-80.

Четверта хвиля мобілізації в Україні, особливості її проведення

1. Особливості отримання довідки про склад сім'ї.

У зв’язку із набуттям чинності змін до Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні» та наказу Міністерства внутрішніх справ України від 22.11.2012 № 1077 «Про затвердження Порядку реєстрації місця проживання та місця перебування фізичних осіб в Україні та зразків необхідних для цього документів», до Державної міграційної служби (ДМС) перейшли повноваження по реєстрації та веденню обліку громадян, (далі — Наказ).

Довідка про склад сім’ї видається відповідним підприємством (організацією) або виконавчим органом сільської (селищної) ради за місцем реєстрації сім’ї уповноваженому власнику (співвласнику, наймачу) житлового приміщення/будинку, члену житлово-будівельного кооперативу.

Відповідним підприємством (організацією), в контексті Наказу, є підприємство (організація), що здійснює управління житловим будинком, у якому зареєстрована особа та її сім’я. Якщо особа зареєстрована у селі, селищі, то органом, який законом уповноважено видавати довідку, є виконком сільської (селищної) ради. У будь-якому випадку довідка видається за місцем реєстрації.

У довідку про склад сім'ї вносяться наступні дані:

ПІБ власника (співвласника, наймача) житлового приміщення/будинку, члена житлово-будівельного кооперативу.

Адреса даної особи.

ПІБ усіх хто входить у склад сім’ї , їх родинні стосунки із власником, співвласником чи наймачем, дата народження, номер та серія паспорта або ж свідоцтва про народження.

Загальна кількість осіб.

Назва та адреса органу, до якого подається довідка.

Бувають випадки, коли члени сім’ї з різних обставин зареєстровані за різними адресами, але проживають разом.

Абзац 2 ст. 64 Житлового кодексу України передбачає, що до членів сім'ї наймача належать дружина наймача, їхні діти і батьки. Членами сім'ї наймача може бути визнано й інших осіб, якщо вони постійно проживають разом із наймачем і ведуть із ним спільне господарство.

Конституційний Суд України у пункті 6 Рішення «Про офіційне тлумачення терміна «член сім’ї» від 03.06.1999 року № 5-рп/99 розрізняє членів сімей взагалі (відносить до них чоловіка або дружину, прямих родичів по низхідній і висхідній лініях — дітей і батьків) та членів сімей, які перебувають на утриманні або проживають із суб'єктами права (інші особи, що постійно мешкають з ними та ведуть спільне господарство, зокрема, не тільки близькі родичі (рідні брати, сестри, онуки, дід і баба), але й інші родичі чи особи, які не перебувають у безпосередніх родинних зв'язках (брати, сестри дружини (чоловіка); неповнорідні брати і сестри; вітчим, мачуха; опікуни, піклувальники, пасинки, падчерки тощо).
Обов'язковою умовою визнання членами сім'ї, крім факту спільного проживання, є ведення із суб'єктом спільного господарства, тобто наявність спільних витрат, спільного бюджету, спільного харчування, купівлі майна для спільного користування, участі у витратах на утримання житла, його ремонт, надання взаємної допомоги, наявність усних чи письмових домовленостей про порядок користування житловим приміщенням, інших обставин, які засвідчують реальність сімейних відносин.

Варіанти отримати довідки про фактичну кількість осіб, якщо члени сім’ї зареєстровані за різними адресами

Перший варіант – складається додаткова Довідка працівниками ЖЕКу з підписами свідків при обстеженні матеріально-побутових умов проживання для визначення кількості осіб, що фактично проживають разом, опитуються сусіди, приймається до уваги довідка сільської ради або акт, складений квартальним комітетом, районним депутатом тощо.

Другий варіант — отримання документу, схожого за змістом на довідку про склад сім’ї, може бути отримання відповіді ДМС на запит про надання публічної інформації (щодо осіб, що зареєстровані або проживають за відповідною адресою).

Так, відповідно до ст. 10 ЗУ «Про доступ до публічної інформації», розпорядники інформації, які володіють інформацією про особу, зобов’язані надавати її безперешкодно і безкоштовно на вимогу осіб, яких вона стосується, крім випадків, передбачених законом. Оскільки серед завдань ДМС України є реєстрація місця проживання/перебування фізичних осіб, ведення відповідних реєстраційних обліків, забезпечення формування баз персональних даних фізичних осіб, то можна спробувати звернутися з інформаційним запитом до ДМС, в якому зазначити, що Ви хотіли б отримати інформацію стосовно осіб, що зареєстровані або проживають за відповідною адресою. Отримавши відповідь від міграційної служби, можна звернутися з даним документом до Органу праці та соціального захисту населення, надавши його замість довідки про склад сім’ї.

Третій варіант – це взяти довідки про склад сім’ї з усіх місць реєстрації членів сім’ї та надати їх в орган праці та соціального захисту населення з поясненням, що місце реєстрації членів сім’ї різне, але фактичне місце проживання єдине. На підтвердження чого запропонувати органу праці та соціального захисту населення ознайомитися з свідоцтвом про шлюб.

Але оскільки всі вказані варіанти не передбачені на законодавчому рівні, то залишається лише сподіватися на порозуміння з боку державних органів.

Є також варіант — звертатись до суду з заявою про встановлення фактів, що мають юридичне значення (тобто факту фактичного складу сім’ї).

Для отримання додаткової інформації звертайтеся за тел.:(063) 730 84 39, (044)286 87 80

Закон України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні», наказ Міністерства внутрішніх справ України від 22.11.2012 № 1077 «Про затвердження Порядку реєстрації місця проживання та місця перебування фізичних осіб в Україні та зразків необхідних для цього документів».

2 . Поняття мобілізації та її ознаки.

У зв'язку з тим, що у січні 2015 року планується проведення четвертої хвилі мобілізації в Україні, вважаю за потрібне розкрити поняття мобілізації та її основних ознак.

Правовою основою мобілізаційної підготовки та мобілізації є Конституція України, Закон України "Про оборону України", цей та інші закони України, а також видані відповідно до них нормативно-правові акти.

Організація і порядок проведення мобілізаційної підготовки та мобілізації визначаються відповідно до Закону України “Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію”, актами Президента України та Кабінету Міністрів України.

Загальна мобілізація проводиться одночасно на всій території України і стосується національної економіки, органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, Збройних Сил України, інших військових формувань, Оперативно-рятувальної служби цивільного захисту, підприємств, установ і організацій.

Часткова мобілізація може проводитися в окремих місцевостях держави, а також стосуватися певної частини національної економіки, Збройних Сил України, інших військових формувань, Оперативно-рятувальної служби цивільного захисту, підприємств, установ і організацій.

Відповідальність за організацію мобілізаційної підготовки та стан мобілізаційної готовності органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування,адміністративно-територіальних одиниць і населених пунктів, Збройних Сил України, інших військових формувань,Оперативно-рятувальної служби цивільного захисту та підприємств, установ і організацій покладається на відповідних керівників.

Вид, обсяги, порядок і строк проведення мобілізації визначаються Президентом України в рішенні про її проведення.

Рішення про проведення відкритої мобілізації має бути негайно оголошене через засоби масової інформації.

Рішення про проведення прихованої мобілізації доводиться до органів державної влади, інших державних органів, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, обласних, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій по закритих каналах оповіщення в порядку, який визначається Президентом України.

З моменту оголошення мобілізації (крім цільової) чи введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях настає особливий період функціонування національної економіки, органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, Збройних Сил України, інших військових формувань, сил цивільного захисту, підприємств, установ і організацій.

На час особливого періоду дія будь-яких прийнятих до настання цього періоду нормативно-правових актів, що передбачають скорочення чисельності, обмеження комплектування або фінансування Збройних Сил України, інших військових формувань чи правоохоронних органів спеціального призначення, зупиняється.

Загальне керівництво у сфері мобілізаційної підготовки і мобілізації держави здійснюється Президентом України; організаційне керівництво мобілізаційної підготовкою і мобілізацією в Україні - Кабінетом Міністрів України;

координація діяльності органів виконавчої влади з питань мобілізаційної підготовки та мобілізації здійснюється Радою національної безпеки і оборони України.

Безпосереднє керівництво щодо реалізації заходів з мобілізаційної підготовки і мобілізації здійснюється в центральних органах виконавчої влади, інших державних органах їх керівниками, а в Збройних Силах України, інших військових формуваннях - центральними органами управління відповідних військових формувань.

Громадяни зобов'язані:

з'являтися за викликом до військових комісаріатів( військовозобов'язані Служби безпеки України - за викликом Центрального управління або регіонального органу Служби безпеки України) для постановки на військовий облік та визначення призначення на воєнний час;

надавати в установленому порядку під час мобілізації будівлі, споруди, транспортні засоби та інше майно, власниками яких вони є, Збройним Силам України, іншим військовим формуванням, Оперативно-рятувальній службі цивільного захисту з наступним відшкодуванням державою їх вартості в порядку, встановленому законом.

Громадяни, які перебувають у запасі і не призвані на військову службу або не залучені до виконання обов'язків щодо мобілізації за посадами, передбаченими штатами воєнного часу, під час мобілізації, можуть бути відповідно до закону залучені до виконання робіт, які мають оборонний характер.

Громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність, виконують мобілізаційні завдання (замовлення) згідно з укладеними договорами (контрактами).

Під час мобілізації та переведення Збройних Сил України, інших військових формувань, Оперативно-рятувальної служби цивільного захисту на штати воєнного часу громадяни (крім тих, які проходять службу у військовому резерві) зобов’язані з’явитися до військових частин або на збірні пункти військових комісаріатів у строки, зазначені в отриманих ними документах (мобілізаційних розпорядженнях, повістках або розпорядженнях військових комісарів (військовозобов'язані Служби безпеки України - керівників органів, де вони перебувають на військовому обліку, військовозобов'язані Оперативно-рятувальної служби цивільного захисту - керівників відповідних органів управління центрального органу виконавчої влади, який забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері цивільного захисту). Резервісти зобов'язані з'явитися до військових частин у строки, визначені командирами військових частин, в яких вони проходять службу у військовому резерві.

Громадяни, які перебувають у запасі, завчасно приписуються до військових частин для проходження військової служби у воєнний час або до інших підрозділів чи формувань для виконання обов'язків за посадами, передбаченими штатами воєнного часу.

Призов громадян на військову службу (крім тих, що проходять службу у військовому резерві) під час мобілізації або залучення їх до виконання обов'язків за посадами, передбаченими штатами воєнного часу, здійснюють місцеві органи виконавчої влади через військові комісаріати (військовозобов'язаних Служби безпеки України - Центральне управління або регіональні органи Служби безпеки України, військовозобов'язаних Оперативно-рятувальної служби цивільного захисту - відповідні органи управління центрального органу виконавчої влади, який забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері цивільного захисту). Резервістів на військову службу під час оголошення мобілізації призивають командири військових частин, в яких вони проходять службу у військовому резерві.

Громадянам, які перебувають на військовому обліку, з моменту оголошення мобілізації забороняється зміна місця проживання без дозволу посадової особи, визначеної у частині третій цієї статті.

Не підлягають призову на військову службу під час мобілізації військовозобов'язані:

·                                 заброньовані на період мобілізації та на воєнний час за органами державної влади, іншими державними органами, органами місцевого самоврядування, а також за підприємствами, установами і організаціями в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України;

·                                 визнані відповідно до висновку військово-лікарської комісії тимчасово непридатними до військової служби за станом здоров'я на термін до шести місяців (з наступним проходженням військово-лікарської комісії);

·                                 чоловіки, на утриманні яких перебувають троє і більше дітей віком до 18 років (такі чоловіки можуть бути призвані на військову службу у разі їх згоди тільки за місцем проживання);

·                                 жінки та чоловіки, які самостійно виховують дитину (дітей) віком до 18 років (такі особи можуть бути призвані на військову службу у разі їх згоди і тільки за місцем проживання);

·                                 жінки та чоловіки, на утриманні яких перебуває повнолітня дитина, яка є інвалідом I чи II групи, до досягнення нею 23 років;

·                                 усиновителі, опікуни, піклувальники, прийомні батьки, батьки-вихователі, на утриманні яких перебувають діти-сироти або діти, позбавлені батьківського піклування, віком до 18 років (такі особи можуть бути призвані на військову службу у разі їх згоди і тільки за місцем проживання);

·                                 зайняті постійним доглядом за особами, що його потребують, відповідно до законодавства України, в разі відсутності інших осіб, які можуть здійснювати такий догляд;

·                                 народні депутати України, депутати Верховної Ради Автономної Республіки Крим;

·                                 інші військовозобов'язані або окремі категорії громадян у передбачених законами випадках.

Призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період не підлягають також студенти та аспіранти, які навчаються на денній формі навчання.

Для отримання додаткової інформації звертайтеся за тел.:(063) 730 84 39, (044)286 87 80

Закон України “Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію”